Аналіз «Київ — традиція»

Сонет «Київ-традиція» — поетична фсторіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії»

Тема: оспівування «золотоголового» вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу.

Ідея: утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовного життя народу, тощо.

Головна думка — утвердження незнищенності Києва, його культури, духовності народу, його безсмертя, возвеличення краси золотоглавого Києва

Жанр: сонет

Віршовий розмір — ямб

Художні засоби:

Персоніфікація — персоніфікується образ Києва, Данпарштадта

Іронія — і в наші дні зберіг ти чар-отруту; в тобі розбили табір аспанфути; кують, і мелють, і дивують світ

Епітети: войовничі готи, голосний і юний Тичина, давній міт, сонячні комуни

Метафори: животворив душею, «Плуга» вів, лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота Фразеологізми: теревені плів, байки складав

Основна особливість — сонет позбавлений суспільного змісту

 

30.06%
0

    У Вас немає прав на додавання коментарів

    Дізнатися більше