«Страшні слова, коли вони мовчать»

  • Страшні слова, коли вони мовчать,

    коли вони зненацька причаїлись,

    коли не знаєш, з чого їх почать,

    бо всі слова були уже чиїмись.

     

    Хтось ними плакав, мучився, болів,

    із них почав і ними ж і завершив.

    Людей мільярди, і мільярди слів,

    а ти їх маєш вимовити вперше!

     

    Все повторялось: і краса, й потворність.

    Усе було: асфальти й спориші.

    Поезія — це завжди неповторність,

    якийсь безсмертний дотик до душі.

  • Автори:

    Ліна Костенко

    Аналізи:

    Аналіз «Страшні слова, коли вони мовчать»

    Коротко про:

    Коротко про «Страшні слова, коли вони мовчать»

64.57%
0

    У Вас немає прав на додавання коментарів

    Дізнатися більше